Вірші для дітей є важливою частиною дитячої літератури, які допомагають малюкам розвивати мову, уяву та емоційний інтелект. Вони також сприяють формуванню позитивного ставлення до читання та творчості. У цій статті зібрано найкращі дитячі вірші українських поетів, вірші для розвитку дикції і пам’яті. Кожен вірш має свою унікальну атмосферу і зміст, що допомагає дітям вчитися і розважатися одночасно.
Вірші для дітей
Непосидючий м’ячик
М’ячик-скачик, стрибунець,
Ліг спочити на стілець.
Довго влежати не міг
Та й стрибнув мені до ніг.
(В.Багірова)
Повітряний змій
Гляньте всі: на поводу
В небі хмару я веду!
Біла хмара мерехтить,
А за нею тінь біжить:
Значить, я і тінь веду
На своєму поводу!
Тінь і хмарка — це все мій
Повітряний змій!..
(М.Петренко)
Піжмурки
Тільки вийшла
Наша Соня з хати —
Сонечко повз вишні
Сіло аж за гай,
Мов хотіло
В піжмурки пограти,
Мов гукало:
«Спробуй відшукай!»
(О.Маландій)
Плюшеві тигри
Є у мене аж два тигри.
З ними граюся я в ігри.
А як спати покладемось,
Усі троє обнімемось
І під ніжну колисанку
Засинаєм аж до ранку.
(Е.Красноруцький)
На добраніч
На добраніч, мої лялечки,
мої зайчики і ведмедики.
На добраніч, мої котики,
і слухняники, і вередики.
Позаплющуйте свої віченьки
та постулюйте свої вустонька,
ніженьки простягніть,
спіть…
(Д.Чередниченко)
Пісочниця
Кожному в пісочниці
Дуже грати хочеться,
Бо не просто в ній пісок:
Тісто в ній на пиріжок.
Для фортеці цегла в ній.
Для машин — гараж новий.
Ось чому в пісочниці
Всім пограти хочеться.
(А.Костецький)
У нашого хлоп’ятонька
У нашого хлоп’ятонька
Блакитні оченятонька,
Волоссячко м’якесеньке,
А личенько білесеньке.
І зайчики, і пташечки,
Й малесенькі комашечки
Хотіли б з ним погратися,
Та страшно їм озватися.
(О.Олесь)
Що ми зліпили?
Гірку ліпимо нову —
Білу-білу, снігову.
Та від сонця, від тепла
Наша гірка потекла.
Галас на подвір’ячку:
Ми зліпили річечку!
(В.Терен)
Надійшла весна
Надійшла весна прекрасна,
многоцвітна, тепла, ясна,
наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,
повно гомону, розмови
і пісень в чагарнику.
(Іван Франко)
Вранці
Прокидаюсь рано —
Миюся під краном.
Мию всіх моїх звірят,
Що стають за мною в ряд.
А звірята —
Як малята:
Люблять хлюпатись звірята.
Поки я скупав лисичку,
Вимив зайцю ноги,
Утворили ми криничку
Посеред підлоги.
Поки я помив слона —
Мокрі стеля і стіна.
Поки песика скупав —
Ой-йой-йой, довкола став!
Починаю другий раз
Всіх звірят купати.
— Досить з тебе, водолаз, —
Гнівається мати.
(П.Осадчук)
Вийди, вийди сонечко
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко.
На весняні квітоньки,
На маленькі дітоньки,
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
(З народного)
Логопедичні вірші
***
Цапеня і цуценя
Куцохвосте цапеня
На вулиці вранці
Стріло куце цуценя,
Що кружляло в танці.
– Що ж ти скачеш, як циркач,
Куце цуценятко?
Цуценя куценьке в плач:
-Бо дзвенить бджолятко!
А в отвіт йому цапок:
– Не бджола, – дзвенить струмок!
В осіннім лісі
На осонні сови сиві,
У ставку соми сонливі.
І соми, і сови сплять.
Срібні ясени скриплять.
Сестричка
У сестрички очі сині,
Сині квіти на хустині,
У косі синенька стрічка, –
В дитсадок іде сестричка.
Скочив лис у барбарис
Скочив лис у барбарис.
«Заховався», думав лис.
Ми гуртом до барбарису…
Треба в ліс тікати лису!
Малий лелека
Лугом йде малий лелека.
В небі клекіт – путь далека!
То лелеки відлітають
І лелеченька гукають.
Вдаль летить малий лелека
За лелеками далеко.
***
Гном в гаю гуляв годину,
Назбирав грибів корзину.
Йшла Ганнуся в гастроном,
Їй шагав назустріч гном.
Ніс с грибами він корзину,
Дав Ганнусі половину.
***
Скільки важуть пироги?
Покладу їх на ваги.
Їх не треба рахувати,
Краще гостей пригощати.
***
Гусениця в лісочку
Гріла спину на грибочку,
Сонце гаряче пекло,
Їй голівку напекло.
Їй зроблю, коли навчусь
Із газети я картуз.
***
По дорозі йду додому,
Все з дитинства тут знайоме:
Деревина-дуб стоїть,
В небо сивий дим летить,
У дворі гуляють діти,
В дім дверцята неприкриті:
Дім запрошує ласкаво:
Тут і деруни, і кава,
Добрі люди проживають,
Про добробут вони дбають.
***
Кукурудза на городі
Дивувалась своїй вроді:
В дзеркало дивилася,
Дуже чепурилася.
***
Кукурудза на городі
Дивувалась своїй вроді:
Милувалась дуже-дуже
Наче в дзеркало в калюжу.
Білі зуби, коса довгенька,
Та сукня гарна, зелененька.
****
Джміль на склянку з джемом сів,
Гедзь до нього підлетів,
І дзвінка пішла розмова.
Першим гедзь промовив слово:
“Що, солодкий джем із грушки?”
“З’їм його я самотужки!”
Джміль дзижчав, що було сили,
Поки склянку не закрили.
***
Бачила Зіна, як зірка упала,
Зразу бажання вона загадала:
“Взимку на землю хай випаде сніг,
Зіна хай буде завзятіша всіх,
Хай її до зоосаду
залюбки батьки ведуть,
Хай зефіру й мармеладу
завтра зранку їй дадуть”.
***
Їде Зоя в зоопарк,
Ось її зупинка.
Вийшла Зоя із таксі,
Засміялась дзвінко.
“Зебра, заєць, зубр, змія –
Тут їх всіх побачу я!”
***
На городі в нас картопля,
Кавуни і кабачки.
Є калина, є капуста,
Є червоні бурячки.
***
Рома та Рита співають у хорі,
Ввечорі разом гуляють надворі,
Разом додому ідуть, як пора.
Рома та Рита – це брат і сестра!
***
Варить борщ Борис-моряк:
Морква, помідор, буряк.
“Вийде борщ смачний у нас,
Пригощу я, друзі вас!”
***
Мій дідусь живе в селі,в нього сиві вуса.
Я сокирою рубати в дідуся навчуся.
Я навчусь траву косити і в сарай її носити.
Дідусю бракує рук – допоможе йому внук.
***
І посилки, і листи носить листоноша.
Хоч від нас далеко пошта – це приємна ноша.
Я подякую йому, чаю теплого наллю.
***
Мати просить в Саші: “Син!
Ти сходи у магазин!
Купиш сир, ситро, сирок,
І яєць один лоток,
М’яса, сухарів, редиски,
Сині сливи і іриски,
Ще насіння, сіль, сирок,
І смородину, синок,
Трохи сала й ковбасу!”
“Мамо, я ж не донесу!”
***
Фазан-футболіст дуже любить футбол
Як форвард фазан забиває свій гол.
***
Якось кухару на вухо
В кухні шепотіла муха:
“Хоч з тобою не дружу,
Хліб спекти допоможу”.
***
Хвастався хом’як пихатий:
“Є хазяйство в мене й хата,
В холодильнику харчі,
Три хлібини у печі”.
***
Соня смажила млинці,
Ось і тісто на руці.
Як з роботи прийде тато –
Хай він з’їсть млинців багато.
***
Жив цар у палаці,
Спав цар на матраці,
Якось цар всю ніч не спав –
Йому цвіркунчик заважав.
Ну, а зранку у віконце
Вже заглядувало сонце.
Прокидайся цар, бо ранок –
На столі стоїть сніданок.
Там і яйця, і цукерки,
І цибулі пів цеберки!
***
Качка чотири яєчка знесла,
В червні вона каченят навела.
Ходить тепер вона з ними на річку
Їсть по дорозі смачненьку суничку.
***
Вліз у хату їжачок
І побачив бурячок:
“У цікавої цій штучки
Жодної нема колючки”.
Смішні вірші
Пасіка
Я до діда приїздив,
І на пасіку ходив.
«Будь уважним!» — каже дід,-
«Не роби ніяких бід!»
Тільки дід мій відвернувся,
Я над вуликом нагнувся.
Пальцем меду доставав
І…в полон до бджіл попав.
Бджоли дружно вилітали
І на голову сідали.
Мед мені на ніс прилип,
Тепер ніс, мов черевик.
Моя бідна голова,
Мов, козацька булава.
Стирчать лише очі-
Меду вже не хочу.
(Соня Буре)
Калач
В хаті гамір, шум і плач —
У Юрка пропав калач.
Мати нишпорить під ліжком,
Дід надворі — під горішком,
Старший братик із сестрою —
Під столом і під тахтою.
Тільки котик не шукає:
Де калач — він добре знає.
(Петро Сорока)
Хвастунець
Хлопчик Толя — молодець,
тільки трішки хвастунець.
Якось ми пішли на став.
Він мені таке сказав:
— Слово честі, не хвалюся,
я ні-чо-го не боюся!.. —
Враз на слові цім з дороги —
Толі ящірка під ноги.
З переляку, у тривозі
наш хвалько мерщій навтік.
Та спіткнувся на дорозі
й прикусив собі язик.
(Бойко Григорій)
Чи все це здається?
Корова червона,
І кінь голубий,
І біла ворона,
І кіт золотий.
Корова співає,
Кінь слуха її.
Ворона сідає
На руки мої.
А кіт, посміхаючись,
Лапку дає.
Чи все це здається,
Чи так воно є?
(Григорій Грайко)
Де букварик?
– Де твій букварик?
– В портфелі новому.
– Ну а портфель де?
– У столику дома.
– Взяв би зі столу.
– Так стіл же замкнувся…
– То відімкнув би.
– Ключа я позбувся…
– Де ж це той ключ?
– У портфелі новому.
– Ну, а портфель де?
– У столику дома.
(Бойко Григорій)
Чаплі
Йде болотом чапля-тато,
А за татом чапля-мати,
А за ними п’ять малят —
Довгоногих чапленят.
Йде сімеєчка уся
До бабусі й дідуся.
Чапля-бабця й чапля-дід
Запросили на обід.
(Григорій Грайко)
Горобці про літо мріють
Сніг мете, кущі біліють.
Горобці про літо мріють,
Змерзли, та куди ж подітись?
Краще б їм на сонці грітись,
Десь на лаві в парку сісти,
Хлібних крихіт попоїсти,
Дощик весело зустріти,
Із калюжі воду пити,
На асфальті пострибати,
Поцвірінькать-поспівати.
Сніг мете, кущі біліють,
Горобці про літо мріють.
(Григорій Грайко)
Швидко відповів
Коли прийшов зі школи внук,
Дідусь щоденник взяв до рук:
— За віщо двійку ти схопив?
— За те, що швидко відповів…
— За те, що швидко? — гримнув дід.
За це ж п’ятірки ставить слід!
— Та що ви, діду, кричите?
Сказав я швидко, та не те…
(Бойко Григорій)
Серед літа випав сніг
Серед літа ведмежата
Поховалися в барліг.
— Треба,— кажуть,— знову спати,
Бо на землю випав сніг.
Як почули це сороки,
То сміялись цілий день:
— От, дурненькі лежебоки,
Полюбуйтеся лишень.
Полягали тихі й кволі,
Налякалися зав’юг,
А насправді — це з тополі
Облетів останній пух.
(Петро Сорока)
Мишка і книжка
Мишеняті
Мишка-мати
Каже:— Доню,
Вчись читати,
Бо тобі уже
Пора
Братися за букваря.—
Розгортає
Мишка книжку,
Щось пищить
До себе нишком.
Раптом плаче:
— Ой, біда!
Щось вусате
Вигляда!
— Що там? Хто там? —
Каже мати.
— Там, матусю,
Кіт вусатий.
(Леонід Куліш-Зіньків)
Віршики про Україну
Наш рідний край
Щоб довелося мандрувати –
Піти по рідній всій землі:
У кожне місто завітати,
У кожнім побувать селі, –
То навіть би за сотню років
Цього б не встигли ми зробить:
Простори в нас такі широкі,
А міст і сіл – що не злічить!
Марія Познанська
До нас журавлик прилітав
До нас журавлик прилітав,
Він гарні віршики читав
Про синє небо і весну,
Про Чорне море і Десну,
Про Україну – рідний край…
Ти ще раз, друже, прилітай!
Ігор Січовик
Батьківщина
Моя рідна Батьківщина
Має назву Україна.
В мене й нація своя –
Українець в мами я.
Є у мене й рідна мова,
Де вкраїнське кожне слово.
Олексій Довгий
Як ти любиш Україну
— Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!
— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.
Щоб була щаслива, дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
Олесь Лупій
Про Україну
Я тримаю у руці
Кольорові олівці.
Хочу я намалювати
Кримські гори і Карпати.
Степ і пагорби Дніпрові,
І озера, і діброви,
І веселку, і калину,
Чорне море і Дунай –
Все це наша Україна,
Наш чудовий рідний край!
Наталія Зарічна
Україна
Дужче і дужче кругом
Пісня гримить солов’я.
Гори мовчать над Дніпром
Це — Україна моя.
В небі шумлять літаки,
Коні залізні — в полях.
Гордим розливом ріки
Цвіт весняний по садах.
Світлі ідуть матері,
Зір їх красою сія.
Сонце і пісня вгорі,
Це — Україна моя.
Володимир Сосюра
Акровірш про Україну
У нас красивий, гарний край:
Квіти, море, річка, гай!
Рідне все: поля, діброви,
А сади які чудові!
Їх краса — це білий цвіт…
Ненька наша, Україна,
Адже ти для нас єдина!
Дмитро Гонтар
Любіть Україну
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Володимир Сосюра
Так любімо Україну
Матері ласкаві очі
і долоні рідні-рідні
вперше ти побачив, хлопче,
тут, у нашій Україні.
Білу хату, вікна сині,
сонце, ліс, потоки рвійні –
вперше ти побачив, сину,
теж у нашій Україні.
І стежина прибережна,
шлях широкий, друзі вірні –
все тобі відкрилось вперше
тут, у нашій Україні.
І тому, як рідну матір,
дорогу твою, єдину,
як весну, пісні крилаті –
так любімо Україну.
Віктор Терен
Мати-Україно
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
Микола Сингаївський
Мій край
Україна — край мій рідний
Від Кавказу по Карпати,
І веселий, і свобідний,
І великий, і багатий.
Де є в світі кращі ріки,
Як Дністер, Дніпро-Славута?
Хто покине їх навіки,
Тому в серці вічна смута.
Де є в світі кращі гори,
Де таке повітря свіже?
Де шумлять так гарно бори
І хвилює спіле збіжжя?
Де ясніше сонце світить,
Де гарніше зорі сяють?
Де ж солодше пахнуть квіти —
Як у нашім любім краї!
Роман Купчинський
Країна моя – Україна
Мої нескінченні дороги
Сплелися, мов доля моя,
Я знову вернув до порога,
Де батьківська рідна земля.
Країно моя — Україно,
Ще пращурів пам’ять жива,
Знайома тут кожна стежина,
І сонце мене зігріва.
Хай пісня твоя, Україно,
Злітає, як птах у блакить,
А мова твоя солов’їна
У кожній оселі звучить.
Піду у садочок вишневий,
Послухаю спів солов’я,
Там ранок зустріну рожевий,
Тобі я вклонюся, земля.
Федір Панто
Облітав журавель
Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
– Де найкращая земля? –
Журавель відповідає:
– Краще рідної немає!
Платон Воронько
Читання віршів для дітей – це не просто заняття, але й важлива складова їхнього розвитку. Воно допомагає малюкам відкривати нові світи, вчитися розуміти себе та оточуючих, а також формувати моральні цінності. Сподіваємось, що ця збірка стане улюбленою для вас і ваших дітей, принесе радість та натхнення, а також стане чудовим інструментом для спільного проведення часу. Нехай ці вірші стануть першими кроками на шляху до великого світу літератури і культури.
