75 українських скоромовок для дітей різного віку

Скоромовки — це веселі ігри зі словами, які не лише розважають дітей, але й сприяють розвитку мовленнєвих навичок. Вони викликають сміх та цікавість, а також допомагають удосконалювати вимову і артикуляцію звуків. Українська мова має багату традицію скоромовок, які передаються з покоління в покоління і є частиною національної культурної спадщини. У цій статті ми представимо 75 українських скоромовок для дітей різного віку, які не лише розвеселять малюків, а й допоможуть їм учитися мові через гру та розвагу.

Скоромовки для найменших (2-3 роки)

Скоромовки з використанням звуків, які легко вимовляються маленькими дітьми:

Короткі та прості скоромовки

Га-га-га, летіла гава.
Ква-ква-ква, квакала квака.
Ав-ав-ав, гавкає собака.
Мяу-мяу, нявкає кошеня.
Бі-бі-бі, біжить бичок.
Ди-ди-ди, димить димохід.
Да-да-да, дає Даша цукерку.
Ки-ки-ки, кипить вода в чайнику.
Ма-ма-ма, мама миє посуд.
На-на-на, на печі сидить баба.
Па-па-па, упала шапка.
Та-та-та, там сидить кішка.
Ла-ла-ла, лялька заснула.
Са-са-са, шумить сосна.
За-за-за, залетів комар.
Зу-зу-зу, зубр жує траву.
Жу-жу-жу, жук летить на луг.
Го-го-го, горить дідівський віз.
До-до-до, дощик ллє з неба.
Ба-ба-ба, їде баба на базар.

Веселі та жартівливі скоромовки, які викличуть у дітей сміх

Сидить кіт на вікні, їсть вареники з сметани.
Їхав їжачок на візку, перекинув хвостик у бочку.
Зайчик вуха нагострив, у лісі білку злякав.
Їла гава ковбасу, подавилася й сказала: “Ах!”.
Стрибнув козлик на пеньок, злякався пенька й упав на ґанок.
Біжить їжачок, колеться бочок.
Сіла сова на дуба, злякалася жука.
Мавпа Мишка їла шишки, вдавилася й сказала: “Ой!”.
Їхали ведмеді на велосипеді, впали з нього й сказали: “Ой-ой-ой!”.
Стрибнула жаба на лужок, злякалася комара й лягла на бочок.

Скоромовки для дітей дошкільного віку (4-6 років)

Ці скоромовки допоможуть вашим дошкільнятам розвинути мовну моторику, дикцію, пам’ять та уяву:

Сорока-ворона на дубі сиділа, про Сашка-собаку говорила.
Шість сов на шовкових подушках сиділи, шовкові ковдри шили.
Сім синичок сидять на гілках, співають пісні голосно й дзвінко.
Тридцять три корови на траві паслися, траву копитами копитили.
На печі сидить баба, печиво пече, дітям на гостинці дає.
Їхав їжачок на візку, віз заїхав у ямку, їжачок упав, а візок покотився.
Біля річки мавпи бігали, милися, сміялися, бавилися.
Зайчик вуха нагострив, у лісі вовка злякав, на пеньок заскочив.
Їла гава ковбасу, подавилася й сказала: “Ах!”.
Біжить козлик на пеньок, злякався пенька й упав на ґанок.
Летіла гава з Києва, несла сина Степана, кинула сина в болото, бо не вимовила “ло-ло-ло”.
Хтось гогоче, хтось хихоче, хтось на печі сидить, вареники їсть.
Шість шишок шукав їжачок, під пеньок заліз, а там шість мишенят.
Чарівник чарівні чари чарує, чари чарівні чарує.
Жужжить жук, гуде джміль, летить бджола, на квітку сіла.
Тридцять три ґудзики на сорочці, ґудзики з перламутру, ґудзики блискучі.
Мавпа Мишка їла шишки, вдавилася й сказала: “Ой!”.
Стрибнула жаба на лужок, злякалася комара й лягла на бочок.
Їхали ведмеді на велосипеді, впали з нього й сказали: “Ой-ой-ой!”.
Шість сорок на сороці сиділи, про діда й бабу говорили.
Їхав їжачок на візку, віз заїхав у ямку, їжачок упав, а візок покотився. Їжачок за візком побіг, візок наздогнав, на візок сів і поїхав.
Біля річки мавпи бігали, милися, сміялися, бавилися. Раптом з куща вискочив тигр, мавпи злякалися, на дерева залізли й сиділи тихо-тихо.
Зайчик вуха нагострив, у лісі вовка злякав, на пеньок заскочив. А вовк під пеньком сидів, зайчика з’їсти хотів. Та зайчик сміливий був, вовку носа показав і втік.
Сіла сова на дуба, злякалася жука. Жук нічого не бійться, на сову летить, а сова з дуба злетіла й на землю гепнулася.
Їла гава ковбасу, подавилася й сказала: “Ах!”. Потім ковбасу виплюнула, води напилася й знову за ковбасу взялася.