Сонорний звук — приголосний, у якому голос переважає над шумом. Назва з латини: sonorus означає «звучний». Таких звуків в українській мові дев’ять.
Що таке сонорні звуки та які їхні особливості
Вимовте [м] і потримайте — голос є, шуму майже немає. Це сонорний. У шумного [з] шум перекриває голос, а в [с] голосу немає зовсім.
Перешкода в роті є, тому це приголосний, не голосний. На слух сонорний до голосного ближчий. [а] ви тягнете тоном, [л] і [н] теж можна тягнути. [к] так не потягнеш.
Звук і буква — не одне й те саме. Буква «л» на письмі одна, а звуки два: твердий [л] у слові лампа і м’який [л’] у слові сіль. Звук пишуть у квадратних дужках.
Шумні дзвінкі мають глуху пару. [б] стоїть навпроти [п], [д] навпроти [т], [з] навпроти [с]. У сонорного такої пари немає: [в] і [ф] — різні за творенням звуки, не двійники.
Сонорні ніколи не мають глухої пари й не оглушуються в українській мові. Ні в кінці слова, ні перед глухим приголосним.
На НМТ це плутають із російською вимовою, де «дуб» у кінці глухне. Українською шумний [б] у слові дуб лишається [б]. Сонорний замінити на глухий узагалі нічим.
Повний перелік 9 сонорних звуків
Разом їх 9. У таблиці звук у дужках [ ], як його творять і чи він твердий, а також слово, де його чути.
| Звук | Фонетична характеристика (місце і спосіб творення, твердість/м’якість) | Приклад слова |
|---|---|---|
| [в] | губний, твердий | вода |
| [м] | губний, носовий, твердий | мама |
| [н] | передньоязиковий, носовий, твердий | небо |
| [н’] | передньоязиковий, носовий, м’який | кінь |
| [л] | передньоязиковий, боковий, твердий | лампа |
| [л’] | передньоязиковий, боковий, м’який | сіль |
| [р] | передньоязиковий, дрижачий, твердий | рука |
| [р’] | передньоязиковий, дрижачий, м’який | рядок ([р’адок]) |
| [й] | середньоязиковий, щілинний, завжди м’який | гай |
Запам’ятайте розподіл формулою: 5 твердих, 3 м’які пари і 1 завжди м’який. Тверді — [в], [м], [н], [л], [р]. Парні м’які — [н’], [л’], [р’]. Непарний і завжди м’який — [й], твердого варіанта в української мови немає.
Букв менше, ніж звуків: в, м, н, л, р, й — шість літер на дев’ять звуків. Різницю дають н, л і р. Кожна з них позначає і твердий звук, і м’який.
Мнемонічні фрази для легкого запам’ятовування
Шість букв легко зібрати в коротку фразу-підказку. На НМТ випишіть її на чернетці — і сонорний не загубиться серед шумних:
- ми винили рій;
- мінерали;
- малина вимита.
Беріть фразу «Ми винили рій». Викресліть голосні — лишаться м, в, н, л, р, й. Це звуки [м], [в], [н], [л], [р], [й]. До [н], [л] і [р] додайте м’які пари [н’], [л’], [р’]. Вийде всі дев’ять.
«Мінерали» дає лише м, н, р, л — без в і без й. У «малина вимита» є м, л, н, в, але в кінці стирчить т, а [т] — шумний глухий. Немає там і р з й. Для шпаргалки лишайте чисту фразу «Ми винили рій».
Роль сонорних звуків у складоподілі та приклади розбору
Сонорний гучніший за шумний приголосний і тихіший за голосний. Склад він сам не творить: у сучасній українській літературній мові склад дає лише голосний. У чеській і словацькій буває інакше — там [р] чи [л] інколи тримає склад без голосної.
Між двома голосними межа залежить від порядку звуків. Сонорний, а за ним шумний — розрив після сонорного: зір-ка, пар-та. Шумний перед сонорним віддає обидва звуки наступному складу: се-стра.
Порахуйте сонорні в трьох словах. Малина — [малина]: [м], [л], [н], три звуки. Район — [район]: [р], [й], [н], теж три. Промінь — [промін’]: [р], [м] і м’який [н’]. М’який знак тут не окремий звук, він лише пом’якшує [н].
У словах мир, рай і мама кожен приголосний сонорний, шумного немає. Мир і рай на склади не діляться: голосний один. Мама ділиться як ма-ма — поодинокий приголосний між голосними відходить до наступного складу.
