У мовленні часто трапляються ситуації, коли дія відбувається без конкретного виконавця. Для опису таких випадків використовують безособові речення – граматичні конструкції, які дозволяють висловити стан, процес чи подію узагальнено. Вони відіграють важливу роль у побутовому, науковому й офіційному стилях. У статті розглянуто, що таке безособове речення, як відрізнити безособове речення, які особливості має безособове односкладне речення, а також наведено приклади односкладних безособових речень і пояснення до них.
Що таке безособове речення
Безособове речення – це різновид односкладного речення, у якому дія або стан не пов’язуються з конкретним виконавцем. У таких конструкціях підмет відсутній, а дієслово вказує лише на сам факт дії, стану або природного явища.
Основними засобами вираження присудка в безособових реченнях є:
- дієслова у формі третьої особи однини (Темніє);
- неозначена форма дієслова (Працювати важко);
- дієслівні форми на -но, -то (Зроблено багато);
- слова на позначення стану або необхідності (Треба, не можна).
Безособові речення часто використовуються для опису явищ природи, емоційних або фізичних станів, а також у висловленнях загального характеру.
Як відрізнити безособове речення
Безособові конструкції мають низку характерних ознак, за якими їх легко відрізнити від інших типів речень.
- У реченні відсутній підмет, а присудок не вказує на конкретну особу.
- Присудок зазвичай виражений дієсловом у третій особі однини або безособовою формою.
- У реченнях часто вживаються слова, що позначають стан або необхідність (боляче, слід, слідкувати).
- Вони не піддаються зміні за особами або числами.
Ці речення є типовими у нейтральному, офіційно-діловому й науковому стилях, коли головний акцент ставиться не на суб’єкті, а на самій дії чи стані.
Безособове односкладне речення
Безособове односкладне речення – це окремий вид речень, які мають лише один головний член – присудок, що виражає дію або стан без вказівки на суб’єкт. Така структура є поширеною в українській мові для передачі загального змісту або опису процесів, не прив’язаних до конкретної особи.
У більшості випадків безособовий присудок має такі форми.
| Форма присудка | Приклад |
|---|---|
| Дієслово в третій особі однини | Морозить |
| Інфінітив | Не спати всю ніч |
| Дієприкметник на -но / -то | Закрито |
| Слова зі значенням стану | Жарко, весело |
Це дає змогу нейтрально або узагальнено описати ситуацію без акценту на виконавця дії.
Приклади односкладних безособових речень
- Надворі вже смеркає.
- Сьогодні дуже холодно.
- Потрібно завершити роботу.
- У вікні було видно пташку.
- Стомлено працювалося до ночі.
- Неможливо терпіти таку поведінку.
- Мені весело.
- На душі було тривожно.
- Сказано – зроблено.
- Було прийнято важливе рішення.
- Нічого не залишилося.
- Їх не було чути.
- Завжди хотілося подорожувати.
- Такого не можна робити.
- Темно в кімнаті.
- Болюче згадувати минуле.
- У двері постукали.
- Треба поспішати.
- Не слід забувати про головне.
- У полі вже пахне весною.
- В кімнаті було тихо.
- Хотілося відпочити.
- Не віриться в таку удачу.
- Неспокійно на душі.
- У будинку було порожньо.
Ці приклади демонструють різноманітність форм безособових речень і показують, як вони функціонують у щоденному мовленні.
Безособові речення в англійській мові
Англійська мова також містить безособові конструкції, які не мають конкретного виконавця дії. Основними засобами вираження таких речень є конструкції з “it” та “there”.
- It is raining. – Йде дощ.
- It seems strange. – Це здається дивним.
- It is believed that he left. – Вважається, що він поїхав.
- There is no solution. – Рішення немає.
- There seems to be a problem. – Схоже, є проблема.
- It is important to be honest. – Важливо бути чесним.
- It’s getting dark. – Темніє.
- There was a loud noise. – Було чути гучний звук.
- It’s time to go. – Час йти.
- It doesn’t matter. – Це не має значення.
Ці приклади демонструють використання безособових речень в англійській мові для опису ситуацій, явищ або загальних міркувань.
Додаткові приклади безособових речень
- Надворі сльота.
- Вранці стало тепло.
- Не можна запізнюватися.
- Важко повірити в це.
- У повітрі пахло свіжістю.
- Було чути кроки.
- Добре, що ти прийшов.
- Мені страшно.
- Тут не курять.
- Схоже на диво.
- Усе зіпсовано.
- Сумно дивитися на це.
- У кімнаті було душно.
- Дивно, але так є.
- Мене не чути.
- Було прийнято рішення.
- Темніє надворі.
- Можна починати.
- Здавалося, все втрачено.
- Було важко дихати.
- У коридорі щось загуркотіло.
- Хотілося мовчати.
- Не можна змовчати.
- Сьогодні не спалося.
- Страшно було виходити надвір.
Ці приклади допомагають краще засвоїти тему, закріпити знання про структуру речень без підмета й навчитися розпізнавати їх у тексті.
Безособові речення – важлива частина українського синтаксису, що дає змогу точно передавати стан, дію або явище без вказівки на виконавця. Їхнє вивчення полегшує розуміння мови та покращує навички вираження думки як у письмовій, так і в усній формі.
