Гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) називається хронічне захворювання травної системи, коли вміст шлунка регулярно потрапляє в стравохід, спричиняючи запалення його слизової оболонки. Таке захворювання має рецидивуючий характер, з ним стикаються найчастіше дорослі у віці 20-45 років. Багато хто намагається лікувати ГЕРХ самостійно, вдаючись до використання підручних засобів, але без візиту до лікаря стан може ставати все гіршим, і хвороба призведе до серйозних ускладнень.
Основною причиною розвитку ГЕРХ є дисфункція нижнього стравохідного сфінктера (НПС). Це кільцевий м’яз, який запобігає зворотному руху шлункового соку в стравохід, і захищає його слизову від агресивного впливу кислого середовища. Серед чинників, що сприяють розвитку захворювання, фігурують:
- підвищена кислотність шлунку;
- надмірна вага та ожиріння;
- вживання жирної, гострої, кислої їжі, кави, газованих напоїв та алкоголю;
- куріння;
- прийом деяких ліків, зокрема НПЗЗ, бета-блокаторів, антидепресантів;
- грижа стравохідного отвору діафрагми;
- хронічний стрес, який може впливати на моторику ШКТ та підвищувати кислотність шлунка.
ГЕРХ може виявлятися різними симптомами, і найбільш відомий з них — це часта печія. Вона може виникати одразу після їди або в положенні лежачи. Також поширений симптом — це відрижка кислим, тобто повернення вмісту шлунка в ротову порожнину.
Захворювання ще може супроводжуватися болем у грудній клітці, через що прояви ГЕРХ часто плутають із серцевими недугами, а також може спостерігатися утруднене ковтання, хронічний кашель та осиплість голосу, відчуття кома в горлі та підвищене слиновиділення.
Якщо рефлюксну хворобу не лікувати, можуть розвинутись ускладнення, такі як ерозивний езофагіт, стриктури стравоходу, стравохід Барретта (передраковий стан) і навіть аденокарцинома стравоходу.
Методи діагностики ГЕРХ
Вчасне виявлення хвороби допомагає якомога раніше розпочати лікування та повернутися до повноцінного життя. Тож дуже важливою є правильна діагностика ГЕРХ. Зазвичай для встановлення діагнозу лікар призначає:
- візуальне дослідження стравоходу та шлунка за допомогою ендоскопу;
- pH-метрію стравоходу для вимірювання рівня кислотності;
- рентгенографію з контрастуванням для виявлення анатомічних аномалій;
- манометрію стравоходу, щоб оцінити функції НПС та його моторики.
На основі отриманих після усіх досліджень та аналізів результатів лікар призначає індивідуальну терапію.
Методи лікування ГЕРХ
Лікування ГЕРХ спрямоване на усунення симптомів, запобігання ускладненням та покращення якості життя пацієнта. Воно може передбачати медикаментозну терапію, корекцію способу життя, а у важких випадках навіть хірургічне втручання.
Починати потрібно з внесення змін до звичного способу життя та харчування. Необхідно виключити чи хоча б скоротити вживання жирної, гострої, кислої їжі, алкоголю, кофеїну, газованих напоїв, щоб зменшити кислотність шлунку.
Також не треба переїдати та приймати їжу за 2-3 години до сну. А спати рекомендується з піднятим узголів’ям ліжка на 10-15 см, щоб знизити ризик потрапляння вмісту шлунку в стравохід.
Ще дуже важливо контролювати вагу та відмовитися від куріння. Крім того, корисно уникати тугого одягу, який здавлює черевну порожнину та може сприяти рефлюксу.
Медикаментозне лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби передбачає застосування інгібіторів протонної помпи (ІПП). Це препарати, що знижують вироблення шлункового соку, зокрема, такі як Нольпаза https://www.add.ua/ua/medicamenti/l/marka_nolpaza/, де діючою речовиною є пантопразол.
ІПП є основою терапії ГЕРХ, а додатково можуть застосовуватися антациди для нейтралізації кислоти, альгінати для формування захисного шару на слизовій оболонці стравоходу, а також прокінетики, які покращують моторику ШКТ. А при тяжких формах захворювання, які не піддаються медикаментозній терапії, пацієнтам може бути рекомендована операція – фундоплікація за Ніссеном. Вона полягає у створенні механічного бар’єра на місці НПС для запобігання рефлюксу.
Прогноз та профілактика захворювання
У разі успішного лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби прогноз сприятливий. Однак без зміни способу життя та дотримання рекомендацій лікаря симптоми можуть повертатися знов і знов.
Ось чому дуже важлива профілактика, яка включає дотримання правил здорового харчування, контроль ваги, відмову від шкідливих звичок, регулярне обстеження у гастроентеролога. І пам’ятайте, що за перших же симптомів слід обов’язково звертатися до лікаря, щоб уникнути ускладнень.
