Патріотичні вірші – це джерело натхнення, що підтримує дух нації в найтяжчі часи. В умовах війни в Україні, коли захисники та герої нашої країни стоять на передовій, борючись за свободу і незалежність, такі вірші мають особливе значення. Вони не тільки відображають біль та страждання народу, але й надихають на боротьбу, вселяють віру в перемогу та світле майбутнє. У цих рядках зберігається пам’ять про тих, хто віддав своє життя заради мирного неба над головою кожного українця, і про тих, хто щодня ризикує своїм життям заради нашої безпеки.
Щира подяка вам, наші герої
Рідні, незламнії, мужні й хоробрі,
Найсміливіші, відважні та добрі,
Люблячі, милії, ніжні й кохані,
Вмілі, упевнені та незрівняні.
Щира подяка вам, наші герої!
Ворога знищете ви у двобої.
Вами пишаємось й вірим безмежно!
Будемо вільні ми і незалежні!
Тетяна Строкач
З Днем захистика вітчизни!!!
Ви захищаєте наше небо,
Даруєте людям мир та спокій,
Глибоку шану Україні
Плекаєте в душі широкій.
Нащадок вільних козаків
І гордість для своїх батьків,
Наповнені патріотизмом,
Вас — з Днем захисника Вітчизни!
Владлена Вернер
Захисникам
В захисників сьогодні свято.
Та тільки нІяк святкувати.
Штурмують хлопці всі завзято
Рашистів, виродків проклятих.
Та прийде час, і Україна
В цей день співатиме пісні.
Незвана наволоч вся згине,
Кінець прийде страшній війні.
І оживуть всі парки, сквери.
Про перемогу заспіваєм.
Відкриєм миру, щастю двері.
Захисників всіх привітаєм.
А зараз, хлопці і дівчата,
Від всього серця вам уклін.
Вас привітати дуже раді.
Життя хай Бог дарує всім!
Татьяна Маляренко-Казмирук
До дня захисників і захисниць
Наша війна — важка робота
Без правил, бо це не є гра…
Бо знову лізе ця гидота,
Від божевільного кремля..
Як їх навчити людським діям ,
Прибульців з зони зомбі-ленд?
Як зупинити божевілля,
Коли ж настане “Хеппі-Енд”?
Наша війна — важка робота.
Але ми Сильні, бо в Серцях,
Є про Країну Мрій турбота,
І ми підемо до кінця…
Бо вільні ми у наших мріях,
Згуртовані усі в кулак
Щоб дати відсіч в мужніх діях,
І не зламати нас ніяк!
З Днем захисників і захисниць!
Тримаємося, нас не подолати,
є прикростей багато й таємниць,
але народ наш заслужив на свято,
на День Захисників і Захисниць!
Сьогодні не прості часи в державі,
кровопролитна йде, страшна війна,
вчорашні “друзі” — вороги лукаві,
набрався лиха наш народ сповна!
Ми сильні духом, непоборні, вільні,
із наших вуст звучить, зі зброї і дзвінниць,
серця й кордони українців нероздільні, —
із Днем Захисників і Захисниць!
Олег Князь
Доброволець
Доброволець – це завше перший,
Доброволець – це тільки свій,
Доброволець – це шлях до звершень,
Доброволець – це поклик мрій.
Доброволець – це мить розлуки.
Доброволець – це прав борець,
Доброволець – це теплі руки,
Доброволець – це стук сердець.
Доброволець – це погляд віщий,
Доброволець – це ран сліди,
Доброволець – це не «навіщо?»
Доброволець – це лиш «куди?»
Василь Ковтун
Українському солдату
Український солдате,
Батьку, сину і брате,
Повертайся скоріше додому,
До дітей до дружини,
До всієї родини,
в рідний дім принеси перемогу !
Тебе вдома чекає
І очей незмикає,
Твоя матінка добра і мила,
Знов ночей недіспала,
На колінах стояла,
Вона Бога за тебе просила!
Український солдате,
Лиш не смій помирати,
В тобі міць, в тобі віра і сила,
Рідний дім захищаєш,
Нас грудьми закриваєш,
Бо ти наші надійні вітрила!
Цілу ніч на сторожі,
Гонив танки ворожі,
Руки в кров і у рани всі ноги,
Український солдате,
Ми з тобою наш брате,
Лиш разом досягнем перемоги!
Ми за тебе горою,
Будем разом з тобою,
Рідний край від катів боронити,
Український солдате,
Ще будем процвітати,
Жити, мріяти й знову любити!
Уперед! Не здавайся!
Лиш живим повертайся,
До рідненької отчої хати,
Там сім’я, там дитина,
Там кохана дружина,
Там є батько старенький і мати!
Український солдате,
Будеш гордо стояти,
За країну свою, за родину,
Ти міцний наче криця,
В серці вогник іскриться,
Тільки ти, захистиш Україну!
Лілія Божик
Проводжала мати сина
Проводжала мати сина у солдати,
Серце розривалось, плакала душа.
На порозі стала, просила заждати…
Свій натільний хрестик синові дала.
Бережи, синочку, тільки не знімай,
Коли буде важко… Господа згадай,
Притули до серця, все віддай Йому,
Він тобі засвітить сонечком в пітьму.
Він твоя надія, Він твій оберіг,
Ти молися Богу, щоб тебе беріг,
Щоб на полі бою на страшній війні,
Помагав Ісусик, серденько, тобі.
Проводила мати сина у солдати,
Серце розривалось, плакала душа,
Стала на коліна, почала благати,
Линула молитва щира в небеса…
У бою синочок… Обстріли, гармати,
Перед образами плаче сива мати:
Господи Ісусе… Боже мій Святий,
Ти мою дитину хрестиком прикрий.
У окопі щиро молиться солдат,
А довкола кулі і гримить снаряд…
Затиснув в долоньках мамин оберіг,
А Господь шепоче, щоб до лісу біг.
Вибрався хлопчина, по землі повзе,
А натільний хрестик грудь йому пече.
Тільки перебрався через перекоп,
Влучила гармата в той самий окоп…
Зустрічала мати із війни солдата,
Серце розривалось, плакала душа,
Поклонилась Богу на порозі хати…
Мамина молитва сина вберегла.
Тож моліться мами, довіряйте Богу,
Він із кожним сином в бій смертельний йде!
Сонечко засяє! Буде перемога!
А синочок маму… знову обійме!!!
Галина Пігут-Николишин
Уклін захисникам
Я люблю, тебе — дуже, дуже,
Мій Герою, не з книги, а з дня.
Знов сирена неспокій рушить.
Та тривога за тебе, бійця!
Ми не бачились. У вічі не знаю.
Ти ж вірніший за зорі вночі.
День і ніч з тобою минає,
Всі за тебе мої молитвИ…
Я люблю тебе, Непереможний!
Уцілій лиш у битві за край!
Хай минає куля ворожа!
Я чекаю й люблю — пам’ятай…
Віра Юрчишин
Сміливі героїні
Змiнив гарненьку сукню
Плямистий камуфляж,
I не цiкавлять нинi
Нi мода, анi пляж.
Вони в тероборонi,
I на передовiй,
Багато в Украïнi
Cмiливих героïнь!
Й в тилу, рiдненькi, роблять
Усе для перемоги,
Хоч сльози часто душать,
Працюють до незмоги.
Так не одне сторiччя,
З дитятком на руках,
Як Мати — Украïна
Дола тернистий шлях.
I, маючи у доньках
Таких от Берегинь.
Нескорена, безстрашна
Рашисту твердить: “Згинь!”
Руйнує людськi долi,
Безжальний ворог лютий,
Та непоборна iстина:
Вкраïна є! Й ïй бути!
Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi
Зхисникам
Землю мою захищено.
Вкрадене відвойовано.
Ворога в попіл знищено.
Спокій наш гарантовано
Доблесними солдатами.
Лицарями незламними.
Хлопцями та дівчатами.
Захисниками славними.
Жили вони звичайними,
Просто людськими долями.
Стали національними
Воїнами-героями.
Шана на віки вічні їм!
Честь і хвала нескореним!
Слава полеглим і живим!
Схилимо, браття, голови!
Сергій Мостюк
Захисникам уклін
Ми духом сильні, волею, мечем.
В боях завжди є мудрість і відвага.
Якщо потрібно, світ перевернем.
І буде воля, слава і повага.
Черговий виклик — постріли, війна…
Черговий раз ми здобуваємо свободу.
Нажаль життям і кров’ю козака…
Дітьми Вкраїни — славного народу.
Героям слава — всім ЗАХИСНИКАМ,
Що полягли за нашу Україну.
Наше майбутнє, щастя і талан
Завдячуєм Тобі, ВКРАЇНСЬКИЙ СИНУ!
Низький уклін мужчинам і жінкам,
Ви спокій наш щоденно бережете.
Щира подяка втомленим батькам,
Які з війною перестали спати.
Чи довго ще гортати сторінки,
Кривавими червоними словами?
Здали екзамен всі ЗАХИСНИКИ,
І Україна житиме віками!
Ми маємо свободу прославляти,
Нащадкам спадок роду передати!
Ставши на ЗАХИСТ — мову берегти,
Щоб Україну-Неньку пізнавати!
Сергій Борчук
Захисникам уклін
Ще посмішки осяють ваші лиця,
І душі загрубілі ще спочинуть.
Ви зможете тоді води напиться
З криниці, що в калині біля тину.
Вода джерельна затверділі душі,
Вам свіжістю ласкаво обійме,
Всі болі і всі муки ваші бувші
З собою назавжди вона візьме!
Надії ваші відтепер дощами,
Так рясно випадуть для всіх.
Ви зможете у щасті до нестями
Ще босоніж пробігтись по росі!
І, щоб в легендах ожили навік
Всі ваші друзі, ті що полягли,
Ви мусите прожити кожен рік,
Із тих, котрі вони не дожили,
І так прожити, щоб не пожаліли,
Ті побратими, чий зірвався шлях!
І щоб сорочки в ста потах біліли,
Країна твердо у майбутнє йшла!
І от коли вам внуки тихо скажуть:
«Дідусю, розкажи нам про війну!»
Про те, як боронилися відважно,
Почнете пісню світлу і сумну…
І хай навкруг усі її підхватять,
А в серці туга смутком защемить!
Якраз тому всі українці-браття,
Що кров убитих кожному сурмить!
Микола Серпень
Молитва захисників України
Бережи, Боже, Україну,
дай сили нам без зайвих слів,
вправно, натхненно, без упину
долати підлих ворогів,
терпіння, мужності, єднання,
щоб зникла наволоч остання,
щоб знали діти лиш мирне небо —
нам ВСЕ для цього зробити треба!
Юрко Голуб
Захиснику
Солдате, воїн, захисник,
Пишаюся тобою.
За те що мир мені зберіг
Й відважно йдеш до бою.
За те, що в ці важкі часи
Не бачить тебе мати,
І ні дружину, ні дітей
Не можеш обійняти.
За те, що в мене мирний день.
Живу, навчаюсь, граю,
Що мирне небо наді мной,
Що я війни не знаю.
За те що нині кожен день
І кожную хвилину
Ти, ризикуючи життям,
Борониш Батьківщину.
Анна Химина
Лист захисникам
Вертайтесь живі додому,
Батьки, наречені, сини,
Ви власну долю свідомо
Кидаєте в пекло війни.
Еліта нації справжня,
Без фальші регалій і звань.
Спасибі, мужні, відважні
За мирне майбутнє світань.
Щоденно в молитві кожній
Благаємо Бога-Отця,
Щоб кулі лихі ворожі
Не ранили ваші серця.
Рішучі, сміливі, гідні
І, певно, найкращі із нас,
Вертайте живими, рідні,
Країна збідніє без вас.
Валентина Інклюд
Коли закінчиться війна
“Коли закінчиться війна,
Я хочу тата обійняти,
Сказати сонячні слова
І повести його до хати,
Ти – наш Герой! Тепер щодня
Я буду дякувати Богу
За мирне небо, за життя,
Всім, хто здобув нам ПЕРЕМОГУ!”
Ірина Мацкова
Повертайся, татусю
Повертайся, татусю, скоріше,
Вся родина на тебе чекає.
Ми з тобою ще вивчимо вірші,
Переможе народ наш, я знаю!
Я люблю тебе дуже, мій татку,
І молюся за тебе до Бога.
Та Небесного Тата прохаю:
“Отче Наш, нам пошли перемогу!”
(Юлія Забіяка)
Молитва за перемогу України
Боже, бережи єдину
Рідну нашу Україну!
Порятуй нас від біди,
Перемогу нам пошли!
Дай свободи й миру всім,
Збережи захисників!
І додому хай вони
Повертаються живі!
Боже, бережи єдину
Незалежну Україну!
Юлія Забіяка
Захисникам України
Приходь живим, син України,
З боїв за цілісність країни.
Приходь з щитом, а на щиті,
Лежать хай вороги твої.
За тебе мати свічку ставить,
Її молитва Бога славить.
Та милість просить дарувати-
Життя тобі урятувати.
Вночі вона не може спати,
І зрозуміло, вона ж мати.
Яка тебе вночі гойдала,
На сон тобі пісні співала.
Для неї ти єдина втіха,
Її маля, її ти криха.
Ти наче промінь скрізь віконце,
Їй грієш душу немов сонце.
Її єдина ти дитина,
Для неї ти уся родина,
Немає в неї більш нікого,
Нікого рідного такого.
А мати плаче, молить Бога,
Бо вже за край її тривога,
Щоб Ангел крилами укутав,
І ворожнечі карти сплутав.
Живим вертайся, так потрібно,
Щоб мати була вже спокійна,
Тебе змогла би пригорнути,
Та мирним сном уже заснути.
Олександр Джога
Нашим захисникам неба
Тяжкі моменти в небі
Битви
Героя гартують…
Але його серце б’ється
сильно
З Вітром…
І він не сумує..
Бо йому немає часу
на усякі сумління..
Бо герой неначе птаха..
У польоті вільний.
Неможливо подолати
Дух його козацький.
Орки це повинні знати,
Бо він зненацька,
Зламає кремля плани,
Бо він не має страху…
Бо наш Герой
В польоті вільний
Як потужна птаха…
До дня захисників та захисниць України
Низький уклін захисникам —
Щодня і в дощ, і в спеку
Стоять на варті нашим снам
І захищають землю.
Тікають орки тут і там,
Мости палають гучно,
Бо йде український солдат
Вражині буде скрутно!
Ворожі танки у вогні,
Капітулює раша.
Ракети падають назад —
Така вже участь ваша!
Завзято взялися гуртом
І знищим супостата.
Звитягу здобува народ —
Залужний — файний ґазда!
Єфросинія Чубінська
Розкажи про героїв, мамо!
Розкажи про героїв, мамо!
Чи ці люди справді зі сталі?
А ми знаєм про них так мало,
Хоч дорослими майже стали.
— В нас багато героїв, сину:
Легендарні, мужні пілоти,
Що у небі кожну годину
Чинять ворогу сильний спротив.
І танкісти, і піхотинці…
Захищають наш край недремно,
Щоб не сміли пройти ординці,
І топтати священну землю.
Загартовані полем битви,
Сильні духом, в пекельнім герці
Прошепочуть слова молитви,
Україна і Бог у серці.
Нездоланні, могутні, горді,
Збережемо свою країну.
Переможемо диких орків.
Відбудуємо Україну.
Марія Яновська
Українский солдат
Не кажіть лише мамі, що тут по коліно води.
Не кажіть лише мамі, як холодно тут у окопі.
Ви скажіть їй лише — все нормально: здоровий-живий…
Український солдат наймужнішого війська в Європі…
Не кажіть лише мамі, як часто я згадую дім,
Теплу рідну домівку і мамині яблучні штрудлі.
Ви скажіть лише те, що я ситий, я сплю і я їм…
А про решту — не треба, бо справді не спав я добу вже…
Не кажіть лише мамі, що іноді просто боюсь,
Що навіки залишуся тут, у холоднім окопі.
Ви скажіть їй що виживу, просто скажіть, що молюсь…
Український солдат наймужнішого війська в Європі…
Світлана Гуцуляк-Федорович
Я повернуся
Прощаюся з тобою,
А ти уся в сльозах,
Огорнута журбою,
І сум в твоїх очах.
Пробач мене, маленька,
Та не можу я не йти,
Коли моїх братів
Розстрілюють кати.
Чекай мене у спеку
Чекай мене в дощі —
Я повернусь до тебе
За покликом душі!
Ти вір, що все минеться,
Що це не назавжди,
Що пройдуть темні хмари
І люті холоди…
Я повернуся —
Ти так і знай,
До тебе пригорнуся,
А ти лише чекай…
Я повернуся
І тебе обійму,
Й залишуся з тобою
Назавжди!
Володимир Мілянчук
***
Спасибі Вам, захисники Вітчизни!
Усім, хто землю рідну боронить…
В боргу ми перед Вами, аж до тризни…
Хай Матір Божа Вас усіх хранить!…
За Вас щодня я Богові молюся,
Щодня прошу у Нього одного:
Щоб кожен з Вас додому повернувся,
Живий-здоровий… Я молю Його…
Щоб кожна мати сина дочекалась,
Щоб батько рідну доньку обійняв…
Малеча — мамі, татку щоб всміхалась,
Щоб в мирнім небі журавель кружляв…
Згадаю всіх я, ставши на коліна,
Життя своє віддав хто у бою…
За свою матір, неньку Україну…
В скорботі голову свою схилю…
Анатолій Розумний
Пильні захисники
Тривога… Панічна тривога…
Страх змією повзе до хати.
І знову звертаюсь до Бога.
Неспокійні думки про втрати…
Сирена… Відбій сповіщає.
Новина́ – ні втрат, ні руїни.
Ворожу ракету вражає
Захисник – ППО України.
Отямтесь, поганці повзучі.
Не точіть надаремне зброї.
Спиняють і смерті летючі
Незламні та пильні Герої.
Галина Брич
Захисникам і захисницям
Захищаючи — запам’ятайте!
Свободу не дадуть до рук,
Палкого серця вільний дух
Усі на боротьбу вставайте!
Щоб зберегти усе своє,
Не забуваючи могили,
Тих, що життями заплатили,
В порохівницях порох є!
Не вірте на слова “братам”:
З дияволом нема угоди,
Кують кайдани в нагороду
Тюрми готуючи всім нам.
Свободи збережімо дух,
Любові хватить нам і сили,
Сокиру миру нагострили?
Її не випускаймо з рук.
Пам’ять не спить, а будить нас:
У боротьбі свій дух гартуймо
Та Богородицю шануймо,
Від Неї захист нам весь час.
Галина Грицина
Захисникам України
Ви — у наших думках,
Ви — у наших серцях,
Ви — у наших словах при молитві.
На життя полотні
Вам малюємо дні,
Де вас успіх чекає у битві.
Де вас янгольський цвіт
Укриває від бід,
Бог тримає свою парасолю —
Від вогню, що в лице.
Тільки вірте у це!
Захистіть нашу землю і волю!
Любов Пікас
Дякую захиснику
За те, що я живу в оселі,
За те, що сплю в своїй постелі,
За те, що ранок зустрічаю
Що маю хліб і сир до чаю,
Що бачу небо, кущ калини,
Що чую щебети пташини,
Пірнаю часто в сни казкові,
Я дякую захисникові.
Це він стоїть на варті краю,
Вогні ворожі відвертає.
Це він у будень і у свято
Б’є ворога, що йде, завзято.
Вклонюся я захисникові,
Складу букет йому з любові.
Хай з перемогою вертає!
Хай Бог його охороняє!
Любов Пікас
Дитяча молитва
Склало рученьки дитятко —
Молиться до Бога,
Щоб з війни вернувся татко,
Став біля порога.
Щоби пригорнув до серця —
Заясніє личко,
З мамою пішов в крамницю
Купувать сестричку.
Щоби в тата на плечах
Хмари діставати,
“На добраніч” говорити,
В щічку цілувати…
Цю молитву неодмінно
Небеса почують,
Пильнуватимуть усіх
Батьків, що воюють.
(Марія Дем’янюк)
Тінь війни
Я дякую Богу за ніч і за день,
За кожну прожиту хвилину,
За наших героїв, за мужніх людей,
Які бережуть Україну!
Юлія Хандожинська
Присвячується кожному українському солдатові
Поки ти у окопі, солдате,
Я лежу у своєму ліжку.
Поки ти лише мрієш поспати,
Я читаю цікаву книжку.
Поки ти ледь втікаєш від кулі,
Я вдягну теплий плед на спину.
Поки ти за сім‘єю сумуєш,
Я цілую свою дитину…
Але чи ще стояло б те ліжко,
Та і вся взагалі то хата?
Чи була б іще цілою книжка?
Чи могла б я її читати?
Чи могла б я ще кутатись пледом,
Цілувати свою дитину?
Чи була б ще родина мене?
Чи була б ще я у родини?
… Якби не ти…
Я молюся за тебе, солдате,
І до Всесвіту, і до Бога.
Щоб тебе дочекалася мати,
І додому вела дорога.
Завдяки лиш тобі, наш солдате,
Є у мене і хата, й ліжко,
І можливість сім’ю обійняти.
І дочитана моя книжка.
Неодмінно, я знаю, вернешся,
Будеш, хоч вже і є, героєм.
І родині своїй усміхнешся,
Дім всі рани твої загоїть.
Повертайся скоріше, солдате.
Я думками завжди з тобою.
Так словами і не передати,
Як я вдячна, що є живою!
Катерина Проценко
Захисники – наші сини
Стала огидна ця війна,
Немає спокою в душі.
Яка ж життю тепер ціна?
Але ми пишемо вірші.
Інколи пісні лунають,
Бійці дарують нам тепло.
Оплески від нас чекають,
Бо переможе все ж добро.
Їм причетна вся сміливість,
Заради нас здатні на все.
Нам хвилини йдуть щасливі,
Бо втрати ворог всі несе.
Ми чекаємо на вас,
Повертайтеся додому.
Для всіх настане добрий час,
Буде крапка, а не кома.
Захисники — наші сини,
Дорогі, ми завжди з Вами.
Закінчаться скрути війни,
Перемога йде за нами!
Валентина Ярошенко
Захисники – справжні герої
Настане наш День Перемоги,
Воєнні скінчаться жахіття.
Усі міста вийдуть з облоги,
Прикрасить квітом весна віття.
Будемо сльози проливати,
Після страждань, усіх тортур.
З руїн державу підіймати,
Український покажемо дух.
Поки що, рано нам радіти,
Маразм “Пукіна” йде без кінця.
Мужністю варто володіти,
Вже в мобілізації війська.
Людей продовжує гнобити,
Нема нацистським діям спину.
Їх допоможе Бог добити,
Назавжди ворог від нас згине.
Захисники — справжні Герої,
Збережи всім їм Боже життя.
Лунає Слава в кожнім слові,
Звільняють вже села і міста.
Валентина Ярошенко
Слава захисникам
Хай війна заціпить рота.
Не подружка всім, а біль.
Прогресує вона доти,
Перемога влучить в ціль.
Заб’є її вона, заб’є,
Бо силу має й волю.
Не тільки там слово моє,
Від Бога — допомога.
Хай допоможе він усім,
Надія лиш на нього.
Посмішки у світі цім,
Діждатись Перемоги.
А вона не за горами,
Одного терпіння нам.
Україні нашій СЛАВА!
СЛАВА ще ЗАХИСНИКАМ!
Валентина Ярошенко
Воїн
Не біла ковдра застеляє землю,
Холодний сніг лягає на життя,
Ще варто пережити біль і скверну,
Бо дика наволоч крокує на міста.
Ти мусиш не ховати змерзлі руки,
Тримати зброю і в поля іти,
Прицільно стежити, щоб ці звірюки
На землю нашу більше не прийшли.
Ти не почуєш голосу матусі,
Лише молитва на твоїх устах,
Й нестерпний вітер ген на виднокрузі
Летить до тебе, як зловісний птах.
Зима — краса, коли вдихали волю,
Коли тепло в домівках зігрівало,
Але коли ти воїн в мертвім полі,
Ти мрієш про одне — війни б не стало!
Інна Паламарчук
Сини-воїни
Вітер лагідно їх огортав,
Шепотіло розквітле гілля,
— Мене дома чекають, — сказав.
— Обійняти хочу дитя.
— Я дружину дуже люблю
І надіюсь на щастя своє,
Тож за землю свою стою,
Бо кохання на ній живе.
— А мене зачекались батьки,
Хай вклоняється місяць їм,
Я щоночі зорі прошу
Берегти їхні душі сумні.
— Я приїду — збудую дім,
Наречена мене чекає,
Хай Господь допоможе усім,
Хто страждає і миру благає.
Я так слухала їхні слова,
І, здається, душа співала:
Народила моя земля
Тих синів, яких зАвжди чекала!
Інна Паламарчук
Малюнок для солдата
Малюнок хлопчик малював,
Старався – це ж для тата!
Тут світ веселкою сіяв,
І усміхалась мати.
Він песика розфарбував,
Лелеку у гніздечку,
Свою любов намалював
У вигляді сердечка.
І неба чистого блакить,
І сонце золотаве –
Така щаслива, світла мить,
Так сонячно й ласкаво.
Хлопчина в серці мрію мав,
Плекав її, леліяв
І на папері написав
Усе, про що він мріяв.
– Коли я виросту, як ти
Відважним й сильним стану,
Зумію шлях свій віднайти
Без кривди і обману.
Пілотом стану і злечу
Я високо у небо
І ворога не пропущу –
Його нам тут не треба.
А ти дійди і повернись
Татусю мій, Герою!
Не оступись, не спотикнись –
Я заодно з тобою!
Покоління воїнів
Ми народились — світло й тьма змагались,
Нас напувала доля лиш вином,
І Божа кров із вірою вливалась,
Щоб нечисть побороти її ж злом.
Ми вижити навчилися без хліба,
Ковток води замінював нам піт,
Каміння розгрібали просто неба
І споживали правди тяжкий плід.
Ми гартували тіло із душею,
Стежки обрали крізь вогонь і млу,
Ми поріднились з нашою землею,
Йдемо “на прю”, щоб вбити цю війну.
Інна Паламарчук
Героям слава!
Вони безстрашно бороня’ть наш спокій,
І день, і ніч стоять за землю рідну.
А скільки полягло в бою жорстокім
За щастя й долю нашої країни!
Вони Герої! Слава їм навічно,
Отим найкращим, тим, хто поруч з смертю!
Що всіх нас захищають героїчно
І віддають себе війні у жертву.
Героям слава! Слава Україні!
Вертайтеся живими з того бою!
За вас, відважниих, молимось ми нині…
Чекаєм з Перемогою Святою!
Наталія Кузьмічова
Вбережи, молю
Кланяюсь у Ноги Тобі, Боже,
І цілую Стопоньки Святі,
Вбережи, молю, мій рід від злого
і країну дорогу, весь світ!
Кожного захисника-солдата,
що за Правду б’ється, за своє!
Село кожне, місто українське,
кожен дім і всіх, хто там жиє!
***
Що ж ви так, найдорожчі?…
В небі кривавий слід…
Йдуть і дівчата, й хлопці
У неземний похід.
Світлом на чорнім полі,
Поміж вогню і вирв…
Біль сивиною скроні
Янголам посріблив…
Линуть у піднебесся
З тугою журавлі…
Лиш у матусі в серці
Діти завжди живі…
Тетяна Строкач
Не запитуй, куди ми йдемо
Місимо болото, сніг,
попіл згорівшого міста,
а чи ранкову росу…
Хто і коли де був — не питай,
ми були скрізь…
Де були потрібні,
де були і маєм бути …
Не питай, куди ми йдемо…
Ми завжди йдемо додому,
просто трішки звивистим шляхом —
шляхом, довжина котрого
вимірюється не в кілометрах —
шляхом довжиною в перемогу…
Володимир Заєць
Сестричко, рани ще болять
Медикам і ними врятованим
у цій війні присвячується.
Сестричко! Рани ще болять
І ниє тіло…
Поспати б ще хвилин із п’ять
І знов – за діло.
(Щоб я зумів на ноги стати,
Не спала й ти…)
Негоже довго так гуляти,
Нам треба йти!
У тебе вдома – мама, діти…
У мене – теж.
Тож нам зарано ще радіти,
Життю, без меж!
Тобі ще треба врятувати
Чимало нас.
Мені ж – на фронті воювати…
Такий вже час!
Нам доля вкотре посилає
Важкий рубіж…
(За мою ногу не хвилюйся,
Сміливо ріж…)
Я клятих орків буду бити
І без обох,
Допоки точно буду знати –
Останній здох.
Тоді зустрінемось з тобою
А може й ні:
Не кожен дорожить собою
На цій війні…
Петро Вірин
Лист захисникові
Привіт, відважний солдате!
Пишу тобі цього листа,
Щоб слово подяки сказати!
У твоїх руках, воля моя.
Дякую, мужній герою!
За твоє надійне і сильне плече!
За те, що тримаючи зброю,
Щоночі мій сон, воно береже!
Ти приклад відваги, солдате!
Я теж, як і ти, коли підросту,
Сміливо піду захищати!
Боротимусь я за землю свою!
Тримайся, зі всіх сил, тримайся!
Господь допоможе, — твоя він броня!
Ти тільки прошу не здавайся!
Я буду молитись за тебе щодня!
Знаю, як важко… нестерпно!
А ти попри втому, відчай і біль
Рвешся у бій уперто…
Життям ризикуєш, щоб знищити ціль.
Ти крила свої розгортаєш,
Неначе янгол усіх бережеш!
Кулі від нас відганяєш,
Нашій подяці немає меж!
Оксана Аннич
Патріотичні вірші про героїв та захисників України – це не просто слова, це частинка нашої історії, нашого болю і нашої гордості. Вони допомагають нам не забути, за що борються наші захисники, і підтримують у важкі моменти. Кожен вірш – це крик душі, відображення незламного духу українського народу. Пам’ятаймо про наших героїв, вшановуймо їхню пам’ять та надихаймося їхнім прикладом у боротьбі за нашу свободу та незалежність.
