Ацетонемічний синдром — це порушення обміну речовин, яке характеризується підвищеним рівнем ацетону в організмі. Це призводить до розвитку інтоксикації, нудоти, блювання, а також характерного запаху ацетону з рота. Такий стан часто зустрічається у дітей, особливо в періоди загострень захворювань, стресів або порушень харчування. Батьки мають бути особливо обережними, адже ацетонемічний синдром може стати серйозною проблемою, якщо не вжити заходів щодо його лікування вчасно. Необхідно розпочинати лікування одразу після появи перших симптомів. Так, один із сучасних препаратів, які використовуються для корекції цього стану, — Бетаргин. Він знижує рівень ацетону та допомагає покращити загальний стан дитини, що зменшує інтоксикацію та сприяє швидкому відновленню. Але лікування ацетонемічного синдрому потребує комплексного підходу, що передбачає, зокрема, корекцію харчування.
Як проявляється ацетонемічний синдром
Про розвиток ацетонемічного синдрому свідчать такі симптоми:
- Запах ацетону з рота. Це найбільш характерний симптом цього захворювання, який може бути помічений батьками.
- Нудота та блювання. Часто виникає після вживання їжі або в періоди фізичних навантажень.
- Загальна слабкість і втома. Дитина стає млявою, неактивною, може скаржитися на головний біль.
- Підвищення температури тіла. Температура може зрости до 38–39 °C при загостреннях ацетонемії.
- Біль у животі. Болі можуть бути переймоподібними, часто локалізуються в області пупка.
- Зниження апетиту. Діти можуть відмовлятися від їжі через дискомфорт і загальне нездужання.
У аналізах при цьому відзначається виражене підвищення рівня кетонових тіл.
Як правильно лікувати ацетонемічний синдром
Лікування цього захворювання має бути комплексним:
- необхідно дати дитині багато рідини, щоб запобігти дегідратації;
- важливо забезпечити легкозасвоюване меню, уникаючи жирної, важкої їжі, а також надмірної кількості солодощів;
- використати препарати, що нормалізують обмін речовин;
- застосувати розчини глюкози внутрішньо або внутрішньовенно;
- здійснювати контроль за кислотно-лужним балансом.
У разі повторних епізодів ацетонемічного синдрому важливо постійно контролювати рівень ацетону в сечі та крові, щоб запобігти важким ускладненням. А у випадку частих загострень або відсутності покращення необхідно звернутися до педіатра або гастроентеролога для додаткового обстеження й корекції лікування. Ацетонемічний синдром у дітей є тяжким і досить поширеним порушенням, яке потребує своєчасного лікування та ретельного спостереження. Завдяки правильному підходу до харчування, підтримки здорового способу життя та своєчасній медикаментозній корекції спеціальними препаратами стає можливим ефективно контролювати це захворювання і запобігати його загостренням.
