"Меланхолійний вальс" Ольга Кобилянська написала у 1897 році. В цій новелі зображується життя жінок-інтелігенток, які прагнуть краси в житті. Авторка розкриває проблематику музики та реальності, свободи вибору, жіночої рівноправності та мистецтва і буденності. Нижче ви можете переглянути скорочений переказ "Меланхолійного вальсу" та дізнатися основну характеристику головних героїв твору.
Скорочений переказ “Меланхолійного вальсу”
Розповідь у творі ведеться від першої особи. Це молода дівчина Марта, яка розповідає про своє ставлення до музики та про те, що вона не може слухати меланхолійні мелодії, бо вони викликають сум. Коли ж лунає жвава музика, тоді дівчина радіє. Полюбляє молодиця й класичну музику.
Марта жила на квартирі разом з Ганною – молодою художницею, яка закінчувала навчання та мріяла поїхати до Італії. Ганна була талановита й гарна, цінувала мистецтво. Марта мріяла стати вчителькою, тому готувалася до екзаменів.
Дівчата винаймали дві великі кімнати. Ганна походила з більш заможної родини, ніж Марта, тому в приміщенні було досить комфортно та елегантно. Між подругами часто відбувалися перепалки, але вони швидко згасали.
Ганна часто розмовляла про тему незалежності жінки, вона доводила товаришці переконання в тому, що необов’язково виходити заміж та народжувати дітей. Натомість, можна жити для мистецтва. Художниця придумала план: якщо вони обидві не вийдуть заміж, тоді візьмуть до себе ще третю дівчину та будуть жити втрьох.
«Не будемо, приміром, жінками чоловіків або матерями, лише самими жінками. Ти розумієш? Будемо людьми, що не пішли ані в жінки, ані в матері, а розвинулися так вповні…»
Але це сталося дещо раніше, ніж дівчата планували. Господар підняв орендну плату, тому Ганна була в розпачі. Проте згодом знайшлася компаньйонка Софія Дорошенко. Вона мала своє фортепіано і обожнювала гру на ньому. Софія дуже зраділа, що знайшла житло, тому заплатила за помешкання одразу на три місяці вперед. Вона сподобалася обом дівчатам: мила, така скромна. Всміхалася рідко, занурена в смуток. Про себе багато не розповідала. Батько – директор банку, який розорився і помер. Мати – тяжко хвора, прикована до крісла, доживає віку при своєму братові, який допомагав грошима й племінниці. Найбільшим страхом Софії було те, що дядько одружиться й перестане їй допомагати, тоді доведеться забути про навчання.
Дівчата часто ділилися своїми переживаннями, історіями про нерозділене кохання, підтримували одна одну.
Одного дня у будинку навпроти оселилася молода пара. Софія, побачивши їх, змінилася на лиці, сіла за фортепіано й почала грати. Перша частина мелодії була весела, а друга – сповнена смутком та болем. Вона сказала Марті, що це меланхолічний вальс, який вона створила сама.
Сильним ударом для Софії стала смерть матері. З того часу вона не могла зігріти змерзлої душі. Ганна допомагала дівчині, як могла. Софія повернулася до музики. Проте згодом в життя дівчини прийшла ще одна біда: дядько одружився та відмовився давати гроші на навчання. Софія сіла грати свій вальс. Дівчата розуміли, що мрія товаришки розбилася.
Останньою краплею, яка остаточно зламала Софію, стала струна, що несподівано обірвалася на улюбленому інструменті. Вона падає обличчям на струни й втрачає свідомість. Це був серцевий удар. Софія помирає.
Ганна їде до Рима, повертається за три роки з дитиною, але без чоловіка. Фортепіано Софії забрала Марта, на ньому грає її син. До нині Марта не може забути, що музика позбавила Софію життя:
«одною-однісінькою, тоненькою струною вбила її!..»
Так і закінчилася історія про трьох незалежних жінок, які були пов’язані з мистецтвом.
Характеристика героїв твору “Меланхолійний вальс” ( з цитатами)
Головні герої “Меланхолійного вальсу” – три дівчини зі своїми мріями і цілями. Ось як про них можна розповісти цитатами:
- Про Софію розповідала її музика: «Кімната стала мінитися. В неї напливали лагідно, одностайними хвилями, один по другім, один по другім, звуки. Все звуки й звуки. Хвилюючи сильніше й слабше, піднімаючися високо й спадаючи знов, заповняючи широкий простір собою».
- Марта. Ганна називає її господинею: «…такі, як ти, Марто, такі, як ти, творять ту велику силу, що пригноблює таких, як я. Масою пригноблюєте ви нас, поодиноких, і ми загибаємо, мов той цвіт без насіння, через вас». Марта про себе :”Я вчилася музики, язиків і різних робіт ручних” .
- Ганна – витончена, артистична натура. Звертаючись до подруги, пояснює: «Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності, розумієш?».
Тут викладена суть “Меланхолійного вальсу” скорочено дуже, тому ви можете прочитати новелу повністю.
Тема новели “Меланхолійний вальс”
Головною темою “Меланхолійного вальсу” є зв’язок людини та мистецтва, самореалізація жінок, які незалежні від забобонів та пересудів світу. Вони прагнуть знайти своє щастя, не зважаючи ні на що.
Як та де читати твір “Меланхолійний вальс”
Читати “Меланхолійний вальс” Ольги Кобилянської можна онлайн, завантаживши електронний варіант. Бажаєте читати скорочено? Тоді перегляньте нашу статтю, щоб дізнатися головні події твору.
Героїні цієї новели – сильні та самодостатні, які прагнуть утвердитися в чоловічому світі. Вони не бояться залишитися незаміжніми, адже шукають щастя в собі. Мистецтво задовольняє їх запити.
Ви можете “Меланхолійний вальс” скорочено скачати, щоб бути в курсі сюжету новели. Наша стисла стаття стане в пригоді тим, хто ще не читав твір або має пройти тест “Меланхолійного вальсу” та дати відповіді на запитання.
