Мова – це не лише засіб спілкування, але й дзеркало культури та історії народу. Тому важливо використовувати її правильно, дотримуючись норм граматики та орфографії. Наприклад, як правильно писати надобраніч: разом чи окремо? Але одним із поширених питань, яке виникає у носіїв української мови, є написання слова “неможливо”. Чи пишеться воно разом, чи окремо?
У цій статті ми розглянемо, як правильно писати “не можливо”, “неможливо” чи “неможливо”, з’ясуємо правила вживання частки “не” з прикметниками та наведемо приклади правильного та неправильного написання.
Правопис слова “неможливо”
Написання слова “неможливо” залежить від його значення та контексту.
“Неможливо” (пишеться разом)
Слово “неможливо” означає те, що неможливо зробити, здійснити або не може збутися. Воно використовується в умовах, коли потрібно заперечити можливість дії, стану або якості. Часто його можна замінити на інші слова з префіксом “не-“, такі як “нереально”, “нездійсненно” або “невиконавчо”. Важливо зазначити, що між часткою “не” та словом “можливо” не повинно бути інших слів.
Приклади:
- Цей проєкт неможливо виконати за тиждень.
- Її красу неможлива описати словами.
- Мені неможливо уявити життя без тебе.
- Неможливо зупинити час, але ми можемо насолоджуватися кожною миттю.
- В таких умовах досягти успіху було майже неможливо.
“Не можливо” (пишеться окремо)
Фраза “не можливо” пишеться окремо і означає “можливо, але не ймовірно” або “не дуже ймовірно”. Вживається окремо, коли частка “не” стоїть перед дієсловом “можливо” для вираження неможливості виконання будь-якої дії. Між часткою “не” та словом “можливо” можуть бути інші слова. Таку конструкцію можна замінити на вирази “не дуже ймовірно”, “навряд чи” або “хіба що”.
Приклади:
- Не можливо, щоб він не прийшов.
- За такої погоди не можливо було вийти з дому.
- Навчитися цієї техніки за один день не можливо.
- За таких умов нормально виспатися не можливо.
- Не можливо передбачити всі ризики заздалегідь.
Використання слова “неможливо” в реченні
Слово “неможливо” може вживатися в реченні як у ролі прикметника, так і присудка.
Як прикметник:
- Неможлива задача.
- Неможливе завдання.
- Неможливий варіант.
Як присудок:
- Мені неможливо повірити в те, що сталося.
- Цю задачу неможливо виконати.
- Його поведінку неможливо зрозуміти.
“Неможливо” може бути різними членами речення.
- Присудок: Мені неможливо жити без тебе.
- Означення: Це неможливе завдання.
- Обставина: Він говорив неможливо тихо.
- Додаток: Я не вірю в неможливе.
“Неможливо” може вживатися в безособових реченнях.
- Неможливо передбачити майбутнє.
- Неможливо зупинити час.
- Неможливо змусити людину кохати.
Використання слова “не можливо” в реченні
Фраза “не можливо” пишеться окремо, коли частка “не” поєднується з дієсловом “можливо” для вираження неможливості або низької ймовірності виконання будь-якої дії. У таких випадках вона може бути частиною присудка або виступати в ролі обставини.
Використання як частини присудка
Коли “не можливо” виступає як частина присудка, воно вказує на неможливість виконання дії. Наприклад:
- Це не можливо зробити так швидко.
- За таких обставин вчасно прибути не можливо.
Використання як обставини
Як обставина, “не можливо” описує умови або спосіб виконання дії, підкреслюючи, що ця дія є дуже малоймовірною або практично неможливою. Наприклад:
- В умовах такого хаосу не можливо працювати ефективно.
- Відразу зрозуміти всі деталі не можливо.
У всіх цих випадках “не можливо” підкреслює, що певна дія не може бути виконана через різні причини або обставини.
Стилістичні особливості вживання слова “неможливо”
Слово “неможливо” має емоційно-забарвлене значення і часто використовується для підкреслення складності, нездійсненності чогось.
Важливо пам’ятати, що вживання слова “неможливо” може зробити мову більш емоційною та експресивною, але водночас воно може звучати категорично.
Тому в деяких випадках доцільніше використовувати синоніми, такі як “складно”, “важко”, “непросто”, “нереально” тощо.
Отже, правильний вибір написання залежить від контексту речення та граматичних функцій, які виконує слово або словосполучення. Використання “неможливо” підкреслює категоричну неможливість, тоді як “не можливо” вказує на малоймовірність або обмеженість можливості виконання дії. Знання цих нюансів допоможе уникнути помилок і зробить ваше мовлення більш точним і зрозумілим.
