Зворушливі вірші від мами до сина завжди мають особливу силу. Вони наповнені любов’ю, турботою та ніжністю, що переповнюють материнське серце. Через поезію матері передають свої найщиріші почуття, висловлюють гордість за своїх дітей та бажають їм щасливого і успішного життя. Такі вірші стають не лише виявом глибокої любові, а й спадщиною, яку сини можуть берегти протягом всього свого життя.
Вірші про сина
А у мого сина очі сині-сині,
А у нього брівки – дві тоненькі стрічки,
Чубчик – наче жмутик лісового сіна,
Яблучка рум”яні – його теплі щічки.
Він як усміхнеться – радісно у хаті, –
Аж сміється сонце кожним промінцем.
– Це ж про мого сина, скаже кожна мати, –
Це ж про мого сина писано оце.
Людмила Добровольська
***
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Вирушать з тобою приспані тривоги.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
А якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі.
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки батьківщину.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки батьківщину.
Василь Симоненко
Марчик маленкий,
Мамин синочок,
Хлопчик слухняний
Пішов у садочок.
Довго гуляв він,
Дуже стомився,
Прийшов додому,
До мами притулився.
Мама обійняла,
Їстоньки дала,
Що вдень траплялось
В сина запитала.
Він розповів,
Що муха прилітала,
Листя шуміло,
Сонце сідало.
Юлія Смаль
***
Коли маленьким був, я колисала,
Пісні-перлини сипала до ніг,
Молила , щоб недоля не приспала,
Просила Бога, щоб тебе зберіг.
Мій любий сину, зоряний світанку,
В канву життя непройдених доріг,
Вплітала щирим серцем в вишиванку
Свій материнський світлий оберіг.
І вишила я хрестиком стежини
Під шепіт трав та пісню солов’я .
Рости, рости! Зростай , моя дитино,
Надія, щастя, радосте моя!
Як весни будуть плинуть без упину
Й зозуля накує багато літ,
То не забудь і посади калину,
Та на землі залиш достойний слід.
Тамара Шкіндер
***
Похвалю я залюбки
Нашого синочка:
Працьовитий он який
У свої два рочки.
І підлогу б він помив,
І зварив би їсти,
Цілий день би щось робив,
Не просіть присісти.
Щира дяка небесам
За таку підмогу.
Цілий день “Я сам! Я сам!”-
Чуємо від нього.
Як тут мамі не радіти:
Не дитина – свято!
От якби ще й старші діти
Брались так завзято.
Тільки сумніви на те
У сестри й брата:
Чи малюк, як підросте,
Схоче працювати?
Валентина Попелюшка
***
Спи, синочку мій, засни,
Слухай музику весни –
Талі води в ній несуть
Мудрість пращурів просту,
Неприборкані вітри
Сиплять істини згори,
Жар небесного світила
Ніжно пестить наші крила,
Ну а матінка-землиця,
Справжня мудрості криниця,
Всім, хто здатен тишу чути,
Проявляє вищі суті…
То ж відкрий, синочку, навстіж
Своє серце вічно-спрагле,
Хай наповниться до краю
Тільки тим, що не згорає,
Не знеціниться довіку,
Що від болю й бід є ліком…
Пий небес цілющі зливи,
Знай, любов – найбільше диво,
Що відкриється лиш тому,
Хто шукатиме невтомно
До добра стежки тернисті…
Будь, синочку, серцем чистий!
Роман Лесюк
“Крихітко, синочку” Антоніна Грицаюк
Крихітко, синочку, ти моя дитинко,
Ти моя потіхо, ти моя кровинка,
Я тебе голублю, ніжно пригортаю,
Від всякого лиха тебе вберігаю.
Ти мій соловейко, моє пташенятко,
Таке завжди миле і рідне дитятко,
Ти, як сонце в небі, квіточка в полі,
Я в Бога благаю тобі щастя, долі.
Пригорнись до мене моє янголятко,
Все життя для мене ти будеш дитятко,
Любов мою, синку в серці збережи,
По життю своєму її пронеси.
***
Син такий – це просто диво,
Все складається щасливо,
Дарує втіху і розраду,
Міцну опору і пораду.
Розумний чуйний і вродливий,
Будь, синку, радісний, щасливий,
Успіхів, дружби й кохання,
Нехай здійсняться всі бажання!
***
Дорогий синочок мій, рідний і красивий,
Хочу я, щоб все життя був такий щасливий,
І розумний, роботящий, ніжний і привітний,
Терпеливий до людей і душею світлий!
У навчанні й роботі все було, як треба,
А в душі буяла цвітом доброта від неба,
Хай Господь тебе боронить від біди і горя,
А щасливих днів хай буде, наче крапель в морі!
***
Я кожен день тобі бажаю,
Я кожен день тебе чекаю.
Синочку любий, рідний мій,
Найкращий подарунок мій.
Із днем синів тебе вітаю,
Молитвою оберігаю.
Хай доля щастя подарує,
Нехай шанують тебе всюди.
Вітання сина з Днем народження
***
Прийми, синочку, ці вітання
Із днем народження твого!
Нехай здійсняться всі бажання,
Натхнення йти до перемог.
Щасливої легкої долі,
Хай береже тебе Господь.
Всього хорошого доволі,
Хай поруч буде лиш добро!
***
Сину, ми тебе вітаєм!
В день народження бажаєм
Радості, тепла, удачі,
Вагон достатку і добра в придачу,
Ясного сонця і неба безхмарного,
Звершення мрії та настрою гарного!
***
На щастя я тебе, синочок, народила,
Усміхненою з радістю ходила,
Чекала я на тебе, як на сонце,
Що кожен день нам світить у віконце!
Я з днем народження тебе поздоровляю,
Щоб був завжди здоровим побажаю,
Щоб відчував себе коханим і щасливим,
І був стрункий, усміхнений, красивий!
Щоб ти знайшов свою щасливу долю
Та мав характер добрий, сильну волю,
Любив людей і старість поважав,
І справжньою людиною ти став!
***
Вітаю з святом, любий синку!
Життя проходить дуже стрімко,
То ж, любий мій, не зволікай:
Даремно час не витрачай.
Бажаю друзів гарних мати,
Все самостійно здобувати.
Удачі, мудрості, терпіння
І Божого благословіння.
***
Добре, що доля дала мені сина,
Ти дуже гарна та чуйна людина,
Радість моя, джерело доброти,
Я дуже рада, що є в мене ти.
Любий, хай щастя в твій дім завітає,
Поруч живе, від турбот захищає,
Хай неодмінно тобі все вдається,
Віра й любов твоє радують серце!
***
З днем народження, любий сину!
Щастя зичу тобі, дитино,
Друзів вірних, надійних, чесних,
Щоб в біді, наче дим, не щезли.
Хай дорога своя в тебе буде,
Хай ніхто тебе не осудить,
Будь собою, шукай свою справу,
Хай живеться щасливо й яскраво!
***
З днем народження, синочку,
Дозволь сьогодні привітати.
Ти найщиріші побажання
Прийми від рідних мами й тата.
Хай буде світла твоя доля,
Нехай Господь тебе хранить.
Щоб була сильна твоя воля
І радісною кожна мить.
Весь світ, мій син, перед тобою,
Попереду усе життя.
Не знай же туги із журбою,
Щасливим будь, моє дитя!
***
Нехай буде доля на чудо багата,
Нехай кожен день буде, начебто свято,
Хай з золота Рибка бажання здійсняє,
А всі негаразди, мов вітром, здуває,
Здоров’я тобі, мій синочок, бажаю,
Удачі та щастя від краю до краю,
Нехай перепони твій шлях не руйнують,
Нехай тебе завжди і всюди шанують,
Любові тобі, друзів добрих і вірних,
Легкого життя та пригод неймовірних!
***
З кожним роком ти мужнієш
І мудрішаєш, зростаєш…
Хай завжди у тебе буде
Все, що тільки забажаєш!
Успіхів, здоров’я, щастя —
У твою святкову днину
Хай все збудеться і вдасться…
З днем народження, мій сину!
Вірші про сина і війну
***
Моя, війною спалена, весна…
А я живу, хоч не під рідним дахом
Душа додому рветься білим птахом,
Але господар там тепер – війна.
Де квітнув ряст рожевий, мов зоря,
І солов’їний спів лунав над садом,
Там, смерть несучи, завивають «ГРАДИ»,
Снаряди рвуться, злі вогні горять.
Будинок, де уже чимало літ
Співала мати і сміялись діти,
Де щиро вміли гостеві радіти,
Порожні вікна втупив в дикий світ…
Розчавлена стежина край воріт.
Садиби спалені, зруйновані війною.
Синова яблуня тремтячою рукою,
Мов сльози, струшує на землю пустоцвіт.
О, нелюде, що зруйнував мій світ,
Слізьми і кров’ю сповнив Україну,
У Бога я прошу твого загину
За сльози матерів і плач сиріт.
Стомилось серце, скуте німотою…
Не стане сліз оплакати всіх втрат.
Хай захлинеться кров’ю супостат
За цю весну мою, окрадену війною.
***
Болить мені…
Зруйновані будинки,
Розбиті вікна, від осколків слід,
Від вибухів скалічені дерева…
Болить мені…О, як мені болить!
Болить мені…
В очах старечих – туга.
В сльозі дитячій жах війни тремтить.
Кохання перше, спалене війною.
Болить мені…О, як мені болить!
Болить мені…
Згорів на ниві колос –
Комусь не стане хліба на столі.
Від голоду чиєсь дитя заплаче…
Болить мені…О, як болить мені!
Болить мені …
Скривавлений лелека
В гніздо згоріле вже не полетить.
Війна не знає жалю і розбору.
Болить мені…О, як мені болить!
Пекучий біль!
Мій син, коханий первісток,
В бою жорстокому зустрів останню мить,
Він на щиті додому повернувся …
Болить мені…О, як мені болить!
Болить мені…
Цей біль не вгамувати
Хто сіє війни – хай згорить.
Героям слава! Слава Україні!
Болить мені…О, як мені болить!
***
Півроку вже гримить війна,
Калічить, спалює, руйнує…
У серці полум’я вирує
І мрія лишилась одна.
Коли закінчиться війна,
Під ясним стягом перемоги
Додому поведуть дороги,
І знову буде даль ясна.
У полі маки зацвітуть,
Героїв славлячи навіки.
Безпечні стануть ліс і ріки,
Травою вирви заростуть.
І знову пісня залуна,
Забуду я про біль і втому –
Мій син повернеться додому …
Коли закінчиться війна?
***
Так важко жить на чужині,
Де приязні та щирі люди.
Привітне слово тут лунає всюди,
Та у душі нема спокою. Ні!
Тут пострілів і вибухів не чути
І день ясний, і тиха літня ніч…
Ось тільки вітру степового клич
Дурманить, не дає мені заснути.
Думки летять додому без утоми.
Молитва не приносить забуття.
Одне не полишає відчуття:
Житло я маю, та не маю дому.
Найкраще в людях – злагода й довіра,
Любов до краю, де родився ти…
Як же позбутись в серці гіркоти:
Прекрасний світ, та в нім немає миру.
***
Молюсь за тебе, мій герою,
Щоб вижив ти у цій війні.
Щоб міг ти радо посміхатись,
Хай навіть зовсім не мені.
Молюсь за тебе, добрий друже,
Хай янгол береже тебе.
Молюсь за землю українську
І мирне небо голубе.
Молюсь за тебе, рідний брате,
Щоб стало сил у боротьбі,
Щоб перемоги дочекатись
І уклонитися тобі.
Молюсь за тебе, любий сину,
За дороге твоє життя,
За ще не створену родину
І ненароджене дитя.
Молюсь за кожного солдата,
Хай матері діждуться вас!
Молюсь за нашу Україну
З надією на мирний час.
***
Я тиху печаль в душі ношу
І часто-часто невпопад зітхаю.
Я сина чекаю. Я дуже сина чекаю.
І кожен день як місяць проживаю.
Я тисячі тривог крізь тисячі хвилин
Несу з ранку до самої темної ночі.
Як дивно. Десь танцюють і співають.
А я. чекаю сина. Дуже. Дуже.
Ти служиш, ну а я все чекаю
Ось так розподілилися наші ролі
Ще тоді, коли твій перший крик
Почула в той день в пологовому будинку.
І скільки треба, стільки буду чекати
Молитися, вірити, відводити напасті
Дочекаюся! Хочу тебе до грудей притиснути
Ти розумієш, син, яке в цьому щастя ?!
Я розповім тобі, що означає чекати
Чи не спати ночами, або спати, але марити
Тижнями дзвінка не отримувати
Словами “все добре” майже не вірити.
І, кожним голим нервом ловити звук
І інтонацію рідного голосочком.
. Ну а поки.
Поки служи, синку.
І, зціпивши зуби, коли боляче
ПІДВОДЬСЯ! БОРИСЬ! ИДИ! ЖИВИ!
Поки не скажуть тобі “вільно”.
Бережи, Господь, тебе! Бережи!
***
Душа раптом розкололася навпіл.
Ось так ось випала з рук випадково.
Коли сказав ти мені. “До зустрічі, мам!”
І в поїзд сіл, а я рукою сумно
Машу, але поїзд прискорює хід.
Біжу, але не наздогнати його, куди там.
Одна душі частинка шепоче. “Тільки рік!”
Інша каже: “Прошу тебе, не треба плакати, мама!”
Тримаю в руках розколоту душу.
Від поїзда далеко – ні вогника.
Я підношу її до губ, шепочу: “Послухай,
Лети вперед, туди, бережи синка “
Одна душі частинка стрепенулася
І вдалину помчала, поїзд наздоганяти.
Інша ж сумно посміхнулася
І мені сказала: “Будемо разом чекати”
Ми будемо чекати будь-що-будь.
Крізь все дороги, країни, міста!
За те, що скажеш: “Я повернувся. Мама!”
Ти ж знаєш і півжиття я віддам.
Вірші, написані мамою для сина, несуть у собі неймовірну емоційну глибину і теплоту. Вони нагадують нам про незрівнянну силу материнської любові, яка завжди підтримує, захищає і надихає. Нехай ці поетичні рядки стануть символом тієї невидимої нитки, що завжди поєднує серця матері і сина, незалежно від відстані і часу. Пам’ятайте, що материнська любов – це найцінніший дар, який супроводжує нас усе життя.
